Освітня діяльність
Члени УАФІТ О. Чайковська та М. Толмач 13-15 травня 2026 року взяли участь в роботі двох міжнародних конференцій, а саме: XI Міжнародній науково-практичній конференції «Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі» та X Міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих учених “Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці”, що відбулись у Київському національному університеті культури і мистецтв. Конференції об’єднали більше 120 науковців, освітян та представників професійних спільнот з Литви, Польщі, Канади та різних регіонів України.
Із вітальним словом до учасників конференцій звернулася віце-президентка з науково-методичної роботи, докторка культурології, професорка Київського національного університету культури і мистецтв Юлія Трач. У своєму виступі вона наголосила, що особливої цінності набуває кожна можливість продовжувати навчання, дослідницьку діяльність, генерування нових ідей, підтримання професійного діалогу та міжнародної академічної співпраці. Проведення конференції в умовах повномасштабного вторгнення є не лише науковою подією, а й свідченням стійкості української науки, освіти, культури та мистецтва. Юлія Трач відзначила широту тематичного спектра доповідей, що охоплюють питання цифрових трансформацій у сфері освіти й культури, а також проблематику штучного інтелекту, імерсивних технологій, кібербезпеки та розвитку цифрових компетентностей.
Від імені організаційного комітету учасників конференції привітав Валерій Кушнарьов — кандидат культурології, професор, декан факультету PR, журналістики та інформаційної політики Київського національного університету культури і мистецтв. У своєму виступі він підкреслив важливість живого академічного спілкування під час конференцій, водночас зазначивши, що через дії країни-агресора захід довелося перевести в онлайн-формат. Окремо він наголосив, що проведення таких наукових заходів стало сталою і доброю традицією для факультету.
Галина Коломоєць, кандидат педагогічних наук, заступник директора Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», акцентувала увагу на тому, що в умовах пандемії та війни цифрові навички перетворилися на ключовий інструмент професійної діяльності, навчання та комунікації. За її словами, використання штучного інтелекту, створення інтерактивних презентацій і відеоконтенту сьогодні є базовими цифровими компетентностями. Вона також відзначила успішний досвід Київського національного університету культури і мистецтв у впровадженні цифрових інновацій у мистецьку освіту.
В своєму вітальному слові кандидат культурології, професор, завідувач кафедри інформаційної діяльності та зв’язків з громадськістю Юрій Горбань, підкреслив, що ключовим завданням наукової спільноти є пошук таких підходів до досліджень, які мають практичну цінність і сприяють вирішенню актуальних соціальних, культурних і комунікаційних викликів.
Віце-президентка УАФІТ, Олена Чайковська, виступила на Пленарному засіданні з доповіддю на тему «Digital University - Open Ukrainian Initiative» ("Цифровий університет - відкрита українська ініціатива"). У своєму виступі вона представила проєкт DigiUni як одну з найбільш масштабних ініціатив, що нині реалізуються в Україні у сфері вищої освіти. Вона зазначила, що проєкт спрямований на підтримку функціонування та розвитку університетів в умовах воєнного часу, а також на їхнє подальше відновлення у післявоєнний період. До складу консорціуму входить 21 повноправний партнер, серед яких українські заклади вищої освіти та європейські університети, а також 5 асоційованих партнерів, включно з Міністерством освіти і науки та Міністерством цифрової трансформації України. Проєкт реалізується в межах напряму КА2 Розвиток потенціалу вищої освіти та належить до структурних проєктів, орієнтованих на підтримку системних реформ. Термін її впровадження охоплює період 2023–2027 років, а координатором виступає Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Ключовою метою проєкту є створення відкритого цифрового освітнього середовища для українських університетів. DigiUni виступає відповіддю на виклики, спричинені збройною агресією російської федерації та значними втратами, яких зазнала система вищої освіти України. Водночас проєкт покликаний забезпечити інтеграцію європейського досвіду у сфері розробки цифрових рішень та сприяти поглибленню співпраці між українськими і європейськими університетами. Наразі завершується масштабний етап підготовки академічного персоналу, фаза інтенсивного навчання тренерів, які в подальшому координуватимуть створення інноваційного освітнього контенту для цифрової платформи DigiPlatform. Програма тренінгів є багаторівневою та охоплює різні цільові категорій:
Кінцева мета – сформувати потужну спільноту з понад 600 сертифікованих учасників, які будуть навчати колег, створювати, адмініструвати та оцінювати якість цифрових курсів для DigiPlatform згідно з європейськими стандартами.
Із доповіддю «Cyber Security and Media Literacy: good practice examples» виступила Рената Даніеліене — PhD, доцент Вільнюського університету (м. Каунас, Литва). Пані Рената презентувала проєкт — CyberRangeAgent, який координується Вільнюським університетом та об’єднує партнерів з різних секторів — вищої освіти, профтехосвіти, малого бізнесу та асоціацій. Цільові групи проєкту: вища освіта, професійна освіта та працівники малого й середнього бізнесу. Матеріали можуть впроваджуватися в закладах освіти, які готують майбутніх фахівців, а також використовуватися самими компаніями, адже сьогодні кожен відповідальний за кібербезпеку.
Наступний виступ представив Edgaras Ščiglinskas, PhD, керівник мультимедійної лабораторії Університету Вітовта Великого (м. Каунас, Литва), з темою «Integrating Multimedia, AI, and Immersive Technologies in Educational Laboratories at Vytautas Magnus University». У своїй доповіді Едгарас Шчиглінскас розкрив підходи до інтеграції інноваційних технологій у практичну освітню діяльність. Зокрема, йшлося про роботу мультимедійної лабораторії, де поєднуються різні типи медіа для створення інтерактивного контенту, цифрових застосунків та ігор із залученням як студентів, так і школярів. Основною метою діяльності лабораторії є синтез теоретичних знань і практичного досвіду через командну роботу над реальними проєктами.
Доповідь «Трансформація відкритої науки в Україні: стійкість та інновації в умовах воєнного стану» представила Тетяна Ярошенко — заступник директора з міжнародного співробітництва в науковій та бібліотечній сферах Державної науково-технічної бібліотеки України (м. Київ). Вона наголосила, що, попри системні виклики, спричинені війною, в Україні активно відбувається трансформація відкритої науки. За її словами, держава не лише зберігає науковий потенціал, а й здійснює стратегічні кроки у напрямку відкритості та інтеграції у європейський дослідницький простір. Концепція відкритої науки, започаткована в ЄС у 2015 році, передбачає забезпечення максимальної доступності знань для суспільства.
У межах конференції також було проведено серію майстер-класів. Зокрема, відбувся практичний воркшоп «Практичне використання NotebookLM у соціокультурній сфері», який провели Василь Орищук — PhD, тренер з AI та цифрових навичок, засновник «AI-експеримент», та Максим Валін — архітектор AI, співзасновник і виконавчий директор цієї ж ініціативи. Спікери представили можливості використання штучного інтелекту для автоматизації роботи, створення контенту та освітніх рішень.
Арттерапевтичний майстер-клас «Сила мого імені: особиста ідентифікація як показник ментальної стійкості» провела Марина Бриль — кандидатка психологічних наук, директорка Державного науково-методичного центру змісту культурно-мистецької освіти. Захід був спрямований на розвиток психологічної стійкості та саморефлексії учасників.
Окрему увагу привернув майстер-клас «LinkedIn як інструмент професійного позиціонування та міжнародної професійної взаємодії», який провела Юлія Лебідь — PhD, Program Facilitator Information & Technology Bridging Program (Calgary Catholic Immigration Society, Канада). Учасники ознайомилися з можливостями використання платформи LinkedIn для побудови професійної репутації, мережування та розвитку кар’єри в умовах глобального ринку праці, де цифрова присутність стає невід’ємною складовою професійного успіху.
Отже, проведення міжнародних конференцій у КНУКіМ попри безпрецедентні безпекові виклики вкотре засвідчило витривалість і стійкість української науки та освіти. Подія наочно продемонструвала, що поєднання цифрових інновацій, можливостей штучного інтелекту та міжнародного партнерства формує надійну основу для розвитку наукової, освітньої та креативної сфер. За підсумками роботи секцій буде підготовлено збірник матеріалів, який узагальнить актуальні ідеї та практичний досвід учасників. Попри спроби ворога порушити звичний ритм життя, академічна спільнота впевнено тримає інтелектуальний фронт, спрямовуючи зусилля на інноваційний розвиток і відбудову України.
